Синтезовано алкілзаміщені трифеніл- і дифенілнафтиламіни. Вони мають більш низькі температури плавлення, кращу розчинність у неполярних розчинниках і меншу здатність до кристалізації, ніж незаміщені триариламіни. Використання їх у фотопровідникових шарах дозволило суттєво підвищити світлочутливість електрофотографічних матеріалів.

Вивчено корозійно-електрохімічну поведінку сталі 20 у 0.1 M HCl у присутності N,N`-дизаміщених гідразинів. Ефективність захисту характеризували коефіцієнтами інгібування електрохімічної корозії і частковими внесками інгібуючих ефектів у підсумковий коефіцієнт гальмування корозії. Встановлено закономірність змін протикорозійної активності в залежності від полярних властивостей замісників у N і N` атомів гідразину.

Розглянуто основні закономірності адсорбції капринату, лаурату, міристату та пальмітату калію свіжоосадженими гідроксидами ітербію та празеодиму. Розраховано основні термодинамічні характеристики - константу адсорбційної рівноваги, зміну вільної енергії, ентальпію та ентропію - процесу адсорбції. Показано, що адсорбція носить переважно хімічний характер і здійснюється за рахунок утворення координаційного та водневого зв'язків між молекулами адсорбенту та іонами адсорбату.

За результатами спектроскопічних та адсорбційних досліджень установлено, що метиленовий синій необоротно адсорбується на силікагелі завдяки донорно-акцепторній взаємодії з поверхнею оксиду та з адсорбованими агрегатами барвника.

Досліджено адсорбцію-десорбцію трипсину у водно-сольових розчинах органокремнеземним сорбентом та його модифікованими Cu (II) формами. Показано, що модифікування не впливає на параметри пористої структури сорбенту. Виявлено, що наявність міді (II) у складі сорбенту збільшує адсорбцію та уповільнює десорбцію трипсину у водно-сольових розчинах.

Досліджено бінарну та потрійну кополімеризацію заміщених аміно- та нітростиролів із бутилметакрилатом. У впливі замісників стирольних комономерів на реакційний центр визначено конкуруючі нуклеофільну та електрофільну складові. Розраховано параметри мікроструктури вищевказаних кополімерів і проаналізовано характер парних і потрійних взаємодій комономерів. Синтезовано азеотропний терполімер за попереднім розрахунком.

На основі встановлення закономірностей зв'язку структура ліганду - біоактивність ліганду - термодинамічні параметри комплексоутворення, дисоціації та сольватації запропоновано концепцію синтезу, комп'ютерного дизайну, пошуку та відбору ефективних лігандів (біологічно-активні речовини, лікарські препарати).

Структурні параметри молекул, а також характеристики їх властивостей можна розглядати як впорядковані множини. Аналіз подібності (ізоморфізму) таких множин використано для побудови моделі "структура - властивості". Фактично, запропоновано підхід, що реалізує в кількісній формі принцип структурної подібності: "Молекули, близькі за структурою повинні бути подібні і за властивостями". Обговорено можливості й обмеження розробленого підходу. Як ілюстрацію, наведено аналіз зв'язку "структура - запах" для деяких органічних сполук сірки.

Застосуванням ІЧ-, ЯМР і УФ-спектроскопії для дослідження складу синтетичного N,N-диметилгідразину (ДМГ) показано, що вивчені зразки містять ДМГ як основний компонент і відносно невелику кількість формілгідразону ДМГ. Метод потенціометричного титрування дозволив уточнити якісний і кількісний склад суміші й ідентифікувати додатково N,N-диметиламін як домішок. Вказаний метод став найбільш простим і надійним для кількісного визначення основних компонентів синтезованого ДМГ. Встановлено, що найбільш ефективним засобом очищення синтезованого ДМГ є кип'ятіння його над лугом з наступною дистиляцією у струмі інертного газу.

Вивчено анодне розчинення високофосфористого сплаву феромарганцю в хлоридноамонійному розчині залежно від кількості струму. Обчислено виходи за струмом марганцю та заліза. Встановлено, що у випадку анодного розчинення феросплаву 90 % марганцю, домішки заліза, кобальту, нікелю та міді переходять у розчин, а кремній, фосфор, титан, кальцій та інші залишаються в твердому осаді.

На основі методу Пітцера, призначеного для розрахунку середніх коефіцієнтів активності електролітів у водних розчинах, запропоновано модель, яка дозволяє описати залежність від іонної сили розчину концентраційних констант рівноваги реакцій на поверхні комплексоутворюючих кремнеземів і знайти термодинамічні константи рівноваги.

Досліджено особливості атомно-емісійного спектрального аналізу високочистих промислових і прісних природних вод на вміст 17 елементів після їх сорбційного концентрування на немодифікованих кремнеземах різної дисперсності. Запропоновано комбінований метод аналізу кремнеземних матеріалів і маломінералізованих вод з границями виявлення елементів 2 - 10 мкг/л.

Встановлено, що під час бромування 6-метил-5-нітро-1,2,3,4-тетрагідропіримідинів утворюються моно- та дибромметильні похідні, а також гексагідропіримідини. Взаємодія 6-метил-5-нітро-1,4-дигідропіримідинів з бромом за аналогічних умов призводить до утворення продуктів ароматизації.

Встановлено, що бромування N-(N-арилсульфоніларилімідоїл)-1,4-бензохінонімінів та N-(N-арилсульфоніларилімідоїл)-1,4-амінофенолів залежно від природи розчинника, температури та мольного співвідношення похідна сполука - бром призводить до 2-бром-, 2,6-дибром-, 2,3,6-трибром- і 2,3,5,6-тетрабром-N-(N-арилсульфоніларилімідоїл)-1,4-амінофенолів, а також до 2,6-дибром-, 2,3,6-трибром- та 2,3,5,6-тетрабром-N-(N-арилсульфоніларилімідоїл)-1,4-бензохінонімінів. Виявлено, що однією з проміжних стадій отримання полібромпохідних є бромування N-(N-арилсульфонілбензімідоїл)-2-бром-1,4-бензохінонімінів за зв'язком C = C хіноїдного ядра з утворенням напівхіноїдних сполук - 4-(N-арилсульфонілбензімідоїл)-2,5,6-трибром-2-циклогексен-1-онів, які внаслідок прототропного перегрупування перетворюються на N-(N-арилсульфонілбензімідоїл)-2,5,6-трибром-1,4-амінофеноли.

Вивчено взаємодію оксиду титану зі сполуками барію і стронцію в середовищі розплавлених нітратів та нітритів. Встановлено утворення метатитанатів і твердих розчинів на їх основі, яке залежить від стану оксиду титану. Швидкість і температура процесу визначаються кислотно-основними властивостями легкоплавкого медіума.

Вивчено процес твердофазного термічного та каталітичного гідросилілювання N-вініл-2-піролідону (ВП) на поверхні гідридкремнеземів. Установлено, що побічним процесом під час термічного гідросилілювання ВП є його термічна полімеризація, а у разі каталітичного гідросилілювання ВП на поверхні гідридкремнеземів превалюють побічні процеси - взаємодія кремнійгідридних груп з водою й ізопропіловим спиртом та утворення металічної платини.

Досліджено взаємодії в системах аніонні барвники (азобарвники - сполуки титану (титанілоксалова кислота та її калієва сіль) і аніонні барвники - сполуки титану - колаген. Показано, що в подвійних системах взаємодія перебігає шляхом утворення іонних та координаційних зв'язків, причому другий тип зв'язків є переважаючим у випадку калієвої солі титанілоксалової кислоти. Встановлено вплив хімічного складу і будови азобарвників на їх сорбцію голинним порошком у присутності сполук титану.

Проаналізовано й узагальнено результати досліджень процесів розчинення алюмінію, магнію, титану, кремнію та їх оксидів у розплавлених лугах та їх сумішах з хлоридами лужних металів. Досліджено реакції, які протікають у даних системах. З використанням термодинамічних характеристик встановлено закономірності розчинення оксидів у цих системах. Визначено залежності розчинності та швидкості взаємодії вказаних металів та їх оксидів від природи гідроксиду (NaOH, KOH, LiOH), концентрації в ньому хлориду та температури.

Встановлено оптимальні умови хемосорбції триметил(трихлорметил)силану (ТМТХМС) на поверхні діоксиду кремнію. Показано, що реакція ТМТХМС з поверхнею кремнезему здійснюється за механізмом електрофільного заміщення протону в ізольованих силанольних групах. Триметил(трихлорметил)силан можна використовувати для ефективного силілювання поверхні діоксиду кремнію та для ендкеппінгу залишкових силанольних груп у хімічно модифікованих кремнеземах.

Методом ІЧ-спектроскопії розглянуто взаємодію парів трихлориду та оксихлориду фосфору з поверхнею пірогенного кремнезему в присутності триетиламіну. Показано, що попередня адсорбція триетиламіну сприяє хемосорбції хлоридів фосфору за кімнатної температури.